par Iridesce Dim 29 Mar 2015 - 20:39http://www.wiccapedia.fr/wiki/Couronne_de_fleurs
En Ukraine on appelle la couronne de fleurs "Vinok" (Вінок). Il s'agit d'une coiffe féminine en forme de serre-tête, composée de fleurs, de brins d'herbe et de feuilles, dotée de significations religieuses et rituelles. Elle est traditionnellement fabriquée à partir des fleurs suivantes : l'achillée mille-feuilles, l'immortelle, la livèche, le bleuet, la matricaire, les fleurs de cerisier et de pommier, la rose ou la mauve ou la pivoine, la pervenche, le coquelicot, le viorne obier (symbole de l’Ukraine), le tournesol, le houblon...
Elle est également considérée comme un charme de protection, en fonction des propriétés attribuées aux fleurs et aux couleurs des rubans qui la composent. On pense notamment toujours qu'elle protège la jeune fille contre le mauvais œil.
Il existe plusieurs types de couronnes de fleurs destinées à être portées en différentes occasions. Les jeunes filles non mariées, dès leurs 13 ans (c'est l'utilisation la plus connue et la plus répandue), tressent plus volontiers des marguerites, des fleurs de pommier et de cerisier, et une grappe de viorne obier.
Lors des fiançailles on tresse des bleuets et des livèches, et les jeunes femmes peuvent offrir cette couronne à leur amoureux en cas de séparation prolongée ; celui-ci peut alors la conserver près de son cœur dans un mouchoir de soie.
La couronne de mariage, à base de fleurs blanches, nécessite une attention toute particulière : la future mariée cueille les fleurs avec ses amies en chantant, et on décore toute la maison et les arbres du jardin avec des couronnes de fleurs la veille du grand jour. On peut y ajouter des plumes, des fils, des cordelettes, etc.
On peut aussi fabriquer une couronne pour des raisons religieuses, ou en lien avec la formulation d'un vœu.
C'est un symbole vital et solaire (le soleil levant), qui se rapporte à la victoire, au bonheur, à la chance, à la paix, à l'innocence, à la jeunesse, à la sainteté et au pouvoir. Mais également à la virginité : la langue ukrainienne consacre ce sens avec l'expression "perdre sa couronne", pour dire "perdre sa virginité".
Lors de la fête de la Saint-Jean, la nuit du 6 au 7 juillet dite en Ukraine "Nuit de Kupala", les jeunes filles ukrainiennes ont pour coutume de confectionner un très beau chapel de fleurs et de le confier aux flots d'un cours d'eau, sensé l'emporter jusqu'à leur futur époux ou leur indiquer ce que l'avenir leur réserve en fonction de la flottaison de la couronne.
Ce symbole y est brodé sur des chemises, des serviettes, on s'en sert pour décorer les maisons et on façonne des pains en imitant cette forme.
En France on peut voir ce symbole repris par les activistes du groupe "Femen", dont les fondatrices sont ukrainiennes.
-----------------------------------------
Si des personnes qui comprennent l'ukrainien pouvaient traduire ceci pour compléter ces brèves recherches, ce serait formidable pour Wiccapedia
Звичай вінків існував в Україні ще в часи передісторичні, як атрибут сонячного культу весни, що можна спостерігати з купальських пісень і з весільних обрядів.
У Гуцулів весільний вінок робили з певного виду барвінку, мастили його медом та додавали до нього кілька головок часнику, щоб зберігав від уроків, а також кілька срібних монет, що приносило щастя та оберігало від зурочливого ока. Кожна з присутніх вплітала до барвінку два листки. Поверхню вінка позолочували та тут же клали вінок на калач та несли до батьків, щоб ті благословили доньку на шлюб. Батьки брали вінок і клали його їй на голову.
У бойків був цілий ритуал збирання барвінку на вінок. Весільна сваха та дружка йшли в садок дівчини або до сусідів несучи з собою хліб зі встромленим у нього ножем та повішаним на ньому замком. До сусідів брали з собою горілку та хліб. Сад вітали піснею та запитували, які у ньому ростуть рослини. Сад давав відповідь, що у ньому росте барвінок, часник та волошки. Барвінок, щоб сплести з нього вінок, часник, щоб прикрасити вінок і волошки, щоб прикрасити косу. Дружка рвала барвінок і після цього всі співали садові пісню, дякували та просили, щоб не жалкував за барвінком. Барвінок ставили на стіл, застелений скатертиною. Потім на стіл ставили хліб, прив'язували до ножа нитку і кожний з присутніх причіплював до нитки пучки барвінку. Цей ритуал супроводжувався співом. Закінчивши плести вінки, їх ставили на шапки братам нареченої. Всі дівчата, тримаючи у руці хустку, ставали на лавку, а всі хлопці виконували перед ними танок.
На Чернігівщині був також обряд збирання барвінку для вінка. В весільний день до сходу сонця виходили одночасно з дому молодого та молодої дружини для збирання барвінку в чужий сад, якщо в своєму не було. Похід за барвінком супроводжували дружки та дружби з піснями та музиками. Похід з дому молодого супроводжував староста, який ніс червоно-білі корогви.
Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку!
А я тебе плела, та вчера з вечера.
Та повісила я тебе в теремі та на дереві
На шовковім шнурочку, на злотім кілочку
А мати взяла, та миленькому дала.
Якби-м була знала, була б його краще вбрала:
Золотом назолотила, миленького прикрасила
Вийти дівочки, собі і мені
Собі звийте з рути, з м'яти
Мені звийте з барвіночку
Source : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA (il n'y a pas de page correspondante en français, juste un renvoi vers trois lignes qui parlent de couronnes de fleurs d'une manière générique).
(Google traduction donne un gloubiboulga peu compréhensible, comme il fallait s'y attendre - non mais, je vous jure... si on l'écoute les couronnes sont faites en bigorneaux ^^' - On comprend quelques petites choses mais j'aimerais mieux ne pas improviser et m'en tenir à ce que dit la page originale.)
En Ukraine on appelle la couronne de fleurs "Vinok" (Вінок). Il s'agit d'une coiffe féminine en forme de serre-tête, composée de fleurs, de brins d'herbe et de feuilles, dotée de significations religieuses et rituelles. Elle est traditionnellement fabriquée à partir des fleurs suivantes : l'achillée mille-feuilles, l'immortelle, la livèche, le bleuet, la matricaire, les fleurs de cerisier et de pommier, la rose ou la mauve ou la pivoine, la pervenche, le coquelicot, le viorne obier (symbole de l’Ukraine), le tournesol, le houblon...
Elle est également considérée comme un charme de protection, en fonction des propriétés attribuées aux fleurs et aux couleurs des rubans qui la composent. On pense notamment toujours qu'elle protège la jeune fille contre le mauvais œil.
Il existe plusieurs types de couronnes de fleurs destinées à être portées en différentes occasions. Les jeunes filles non mariées, dès leurs 13 ans (c'est l'utilisation la plus connue et la plus répandue), tressent plus volontiers des marguerites, des fleurs de pommier et de cerisier, et une grappe de viorne obier.
Lors des fiançailles on tresse des bleuets et des livèches, et les jeunes femmes peuvent offrir cette couronne à leur amoureux en cas de séparation prolongée ; celui-ci peut alors la conserver près de son cœur dans un mouchoir de soie.
La couronne de mariage, à base de fleurs blanches, nécessite une attention toute particulière : la future mariée cueille les fleurs avec ses amies en chantant, et on décore toute la maison et les arbres du jardin avec des couronnes de fleurs la veille du grand jour. On peut y ajouter des plumes, des fils, des cordelettes, etc.
On peut aussi fabriquer une couronne pour des raisons religieuses, ou en lien avec la formulation d'un vœu.
C'est un symbole vital et solaire (le soleil levant), qui se rapporte à la victoire, au bonheur, à la chance, à la paix, à l'innocence, à la jeunesse, à la sainteté et au pouvoir. Mais également à la virginité : la langue ukrainienne consacre ce sens avec l'expression "perdre sa couronne", pour dire "perdre sa virginité".
Lors de la fête de la Saint-Jean, la nuit du 6 au 7 juillet dite en Ukraine "Nuit de Kupala", les jeunes filles ukrainiennes ont pour coutume de confectionner un très beau chapel de fleurs et de le confier aux flots d'un cours d'eau, sensé l'emporter jusqu'à leur futur époux ou leur indiquer ce que l'avenir leur réserve en fonction de la flottaison de la couronne.
Ce symbole y est brodé sur des chemises, des serviettes, on s'en sert pour décorer les maisons et on façonne des pains en imitant cette forme.
En France on peut voir ce symbole repris par les activistes du groupe "Femen", dont les fondatrices sont ukrainiennes.
-----------------------------------------
Si des personnes qui comprennent l'ukrainien pouvaient traduire ceci pour compléter ces brèves recherches, ce serait formidable pour Wiccapedia
Звичай вінків існував в Україні ще в часи передісторичні, як атрибут сонячного культу весни, що можна спостерігати з купальських пісень і з весільних обрядів.
У Гуцулів весільний вінок робили з певного виду барвінку, мастили його медом та додавали до нього кілька головок часнику, щоб зберігав від уроків, а також кілька срібних монет, що приносило щастя та оберігало від зурочливого ока. Кожна з присутніх вплітала до барвінку два листки. Поверхню вінка позолочували та тут же клали вінок на калач та несли до батьків, щоб ті благословили доньку на шлюб. Батьки брали вінок і клали його їй на голову.
У бойків був цілий ритуал збирання барвінку на вінок. Весільна сваха та дружка йшли в садок дівчини або до сусідів несучи з собою хліб зі встромленим у нього ножем та повішаним на ньому замком. До сусідів брали з собою горілку та хліб. Сад вітали піснею та запитували, які у ньому ростуть рослини. Сад давав відповідь, що у ньому росте барвінок, часник та волошки. Барвінок, щоб сплести з нього вінок, часник, щоб прикрасити вінок і волошки, щоб прикрасити косу. Дружка рвала барвінок і після цього всі співали садові пісню, дякували та просили, щоб не жалкував за барвінком. Барвінок ставили на стіл, застелений скатертиною. Потім на стіл ставили хліб, прив'язували до ножа нитку і кожний з присутніх причіплював до нитки пучки барвінку. Цей ритуал супроводжувався співом. Закінчивши плести вінки, їх ставили на шапки братам нареченої. Всі дівчата, тримаючи у руці хустку, ставали на лавку, а всі хлопці виконували перед ними танок.
На Чернігівщині був також обряд збирання барвінку для вінка. В весільний день до сходу сонця виходили одночасно з дому молодого та молодої дружини для збирання барвінку в чужий сад, якщо в своєму не було. Похід за барвінком супроводжували дружки та дружби з піснями та музиками. Похід з дому молодого супроводжував староста, який ніс червоно-білі корогви.
Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку!
А я тебе плела, та вчера з вечера.
Та повісила я тебе в теремі та на дереві
На шовковім шнурочку, на злотім кілочку
А мати взяла, та миленькому дала.
Якби-м була знала, була б його краще вбрала:
Золотом назолотила, миленького прикрасила
Вийти дівочки, собі і мені
Собі звийте з рути, з м'яти
Мені звийте з барвіночку
Source : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA (il n'y a pas de page correspondante en français, juste un renvoi vers trois lignes qui parlent de couronnes de fleurs d'une manière générique).
(Google traduction donne un gloubiboulga peu compréhensible, comme il fallait s'y attendre - non mais, je vous jure... si on l'écoute les couronnes sont faites en bigorneaux ^^' - On comprend quelques petites choses mais j'aimerais mieux ne pas improviser et m'en tenir à ce que dit la page originale.)
